Досліджено особливості клініки та лікування пептичної виразки (ПВ) шлунку з супутнім атеросклерозом з симптоматикою ішемічної хвороби серця (ІХС). Проаналізовано результати комплексного обстеження 134-х хворих, серед яких 84 - з ПВ шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК) з атеросклерозом/ІХС, 30 - з ПВ без ІХС, 20 - з ІХС без ПВ і 10 практично здорових осіб. Виявлено, що дуоденальні виразки суттєво спотворюють реакцію серцево-судинної системи на харчове навантаження, а шлункові більш часто сприяють розвитку порушень серцевого ритму. З'ясовано, що найбільш "аритмогенними" є виразки верхньої третини шлунка. Доведено негативний вплив "активної" пептичної виразки на частоту та тривалість епізодів ішемії міокарда у хворих з супутньою ІХС і зафіксовано більш суттєві зміни постпрандіальної реакції гемодинаміки та порушення ритму серця у пацієнтів з поєднаною патологією (ПВ та ІХС). Вперше доведено, що присутність інфекції Helicobacter pylory у хворих на ПВ та АС/ІХС асоціюється зі збільшенням частоти аритмій і погіршенням ендотелійзалежної вазодилатації плечової артерії, негативно впливає на насосну функцію лівого шлуночка серця як натще, так і після прийому їжі. Встановлено, що інгібітори протонової помпи (ІПП) сприяють нормалізації постпрандіальної реакції гемодинаміки, суттєво зменшують порушення ритму серця у хворих на ПВ та ІХС, а також частоту виникнення епізодів ішемії міокарда. Виявлено, що додаткове введення у схему противиразкового лікування блокатора H2-гістамінових рецепторів фамотидину сприяє більш значному зменшенню частоти та тривалості епізодів ішемії міокарда за даними добового моніторування ЕКГ у даної категорії хворих.

  Завантажити