Наведено комплексний опис категорії згоди в українському літературному діалогічному дискурсі. З'ясовано сутність згоди як когнітивно-комунікативної категорії, описано ознаки та структуру унісонного комунікативного акту, визначено мовленнєві стратегії і тактики досягнення взаєморузуміння, а також розкрито причини, функції та умови появи висловлень зі значенням згоди в діалозі. Показано, що поліфункціональність унісонних висловлень зумовлює існування в діалогічному дискурсі численних конотацій згоди - цілковитої або часткової, що виражаються спеціалізованими (типовими) та неспеціалізованими (нетиповими) засобами - вербальними та невербальними, експліцитними й імпліцитними. Проаналізовано лексико-семантичні, морфологічні, синтаксичні та стилістичні засоби вираження згоди в діалозі.

  Завантажити