Вивчено залежність частоти виникнення анемії за умов множинної мієломи (ММ) від плазмоцитозу кісткового мозку (КМ), рівня білка сироватки крові, показників метаболізму заліза, рівня цитокінів у разі ММ. З'ясовано значення рівнів протизапальних цитокінів - фактора некрозу пухлини (ФНП), інтерлейкіну-1 (ІЛ-1), ІЛ-6 у динаміці ММ. Виявлено, що розвиток анемії за умов ММ не залежить від підвищення у сироватці крові рівня ФНП-alpha, про що свідчить відсутність залежності між концентрацією цього фактора та рівнем гемоглобіну (Hb), кількістю плазматичних клітин у КМ, вмістом заліза та феритину у сироватці крові, загальної залізосполучної здатності (ЗЗСЗ) крові. Відзначено, що ФНП-alpha чинить супресувальну дію на еритробласти КМ. Вперше одержано дані про більш суттєвий вплив на виникнення анемії у разі ММ ІЛ-1 та ІЛ-6. З'ясовано, що підвищення концентрації ІЛ-1 супроводжується посиленням плазмоклітинної продукції в КМ, а також призводить до порушення метаболізму заліза, що має прояв у зниженні рівня заліза в сироватці крові, підвищенні концентрації феритину та зниженні ЗЗСЗ крові. Встановлено, що дія ІЛ-6 за умов ММ характеризується підвищенням кількості плазматичних клітин і зниженням числа еритробластів у КМ, збільшенням вмісту загального білка та феритину в сироватці крові. Виявлено особливості метаболізму заліза, цитокінового профілю залежно від різних режимів хіміотерапії та методів корекції анемії у разі ММ. Створено прогностичну модель, яка дозволяє визначати вірогідність розвитку анемії у разі множинної мієломи залежно від кількості пазматичних клітин у пунктаті КМ, рівня у сироватці крові феритину, ЗЗСЗ крові та концентрації у крові ІЛ-1, ІЛ-6. Для визначення вірогідності розвитку анемії у конкретного пацієнта розроблено формулу визначення прогностичного коефіцієнта (К), у разі значення якого 1,6 і менше анемія у пацієнтів не розвивається. У випадку значення коефіцієнта К більше 1,6 прогнозується розвиток анемії. У разі значення коефіцієнта К більше 1,4 прогнозується розвиток тяжкої анемії. На підставі аналізу ефективності терапії анемії показано, що після проведення трансфузійної терапії у жодного пацієнта не досягнуто повної ремісії (ПР) анемії, зокрема, після застосування рекомбінантного еритропоетину ПР досягнуто у більшості (80 %), часткову ремісію - у 20 % пацієнтів.

  Завантажити