Проведено філософсько-релігієзнавче дослідження, проаналізовано феномен лідера в християнській традиції. На підставі результатів вивчення певних джерел виявлено історичні етапи розвитку християнського лідерства, його сутнісні особливості та морально-етичний зміст. Проведено цілісний і системний аналіз особистісних якостей християнського лідера у контексті його організаційних, психологічних, соціальних і комунікативних характеристик, визначено основні моделі лідерства, сформовані завдяки християнській релігійній практиці. Вперше у вітчизняному релігієзнавстві введено до наукового обігу поняття "релігійне лідерство" та "релігійний лідер". Доведено, що у сучасній науковій думці феномен лідерства підлягає розгляду не у контексті сфери застосування, а на підставі спільних принципів його реалізації в політиці, економічних галузях чи в церковних об'єднаннях, що уможливило комплексну класифікацію стратегії лідерства зі збереженням розрізнення його цільових установок. Досліджено суть харизматичної легітимації, притаманної релігійному лідерству та зумовленої його сакральними характеристиками. Розкрито моральний аспект християнської ідеї пастирства, пов'язаної з ієрархічною будовою церкви, в якій релігійний лідер у ролі духовного наставника є своєрідним посередником між Богом і людьми, що зумовлює наявність у нього відповідного комплексу християнських чеснот і владної легітимації.

  Завантажити