Досліджено питання зниження частоти лейоміоми матки та її ускладнень. Виявлено нові ланки патогенезу, клініко-патогенетичні варіанти розвитку пухлини й оптимізації тактики її органозберігального лікування. За результатами проведеного дослідження виділено два клініко-патогенетичні варіанти розвитку лейоміоми матки - ізольований і поєднаний з дисгормональною патологією молочної та щитовидної залози, які суттєво відрізняютьтся за механізмами розвитку, темпом росту, морфологічною структурою, особливостями клінічного перебігу й ехокардіографічними характеристиками. Встановлено, що як провідні ланки у патогенезі першого визначено запальний процес, переважно бактеріальної етіології, та локальну дигормонемію, а другого - дистрес, системні дисгормональні порушення, метаболічні й аутоімунні розлади. Вдосконалено методи діагностування виділених клініко-патогенетичних варіантів лейоміоми матки та запропоновано етапну систему їх диференційованого лікування з використанням патогенетично обгрунтованої терапії на першому етапі та застосуванням удосконаленого комплексу органозберігальних технологій - на другому.

  Завантажити