Наведено результати дослідження структурно-функціонального стану кісткової тканини, мінерального обміну, ендокринної системи хворих на виразкову хворобу (ВХ) й оперованих з застосуванням методів органозберігальних і органощадних операцій резекцій шлунка за Більрот-I і Більрот-II. Встановлено, що у хворих на ВХ ступінь ураження кістової тканини залежить від тривалості хвороби. Виявлено, що після резекції шлунка за Більрот-I і Більрот-II нормальний стан кісткової тканини зберігається у кожного четвертого та кожного третього оперованого хворого. Доведено, що після органозберігальних і органощадних операційних втручань у 60,6 % оперованих кісткова тканина зберігається в нормі. Встановлено, що після операційного лікування хворих на ВХ у віддаленому післяопераційному періоді порушується функція гіпофізарно-тиреоїдної системи та статевих залоз. В експерименті на білих щурах, у яких моделювали резекцію шлунка за Більрот-I та Більрот-II і селективну проксимальну ваготомію, після резекційних методів виявлено структурні зміни стінки шлунка та дванадцятипалої кишки, а також виражені зміни остеоморфометричних показників стану кісткової тканини. Запропоновано алгоритм вибору оптимального методу хірургічного лікування хворих на ускладнені виразки шлунка та дванадцятипалої кишки на тлі остеопенічного синдрому.

  Завантажити