Обгрунтовано в контексті суспільних і педагогічних детермінант періодизацію, характер, наступність реформування шкільної освіти в Україні у ХХ ст. Розроблено логіко-структурну модель як цілісний підхід до аналізу шкільних реформ, яка включає взаємопов'язані наукові складові (причини і цілі, принципи, напрями, хід, результати та наслідки, досвід шкільних програм). Висвітлено організаційні основи реформ школи як складові державної освітньої політики за схемою та механізми їх здійснення. Розкрито педагогічні засади шкільних реформ: трансформування принципів, на якихбазуються реформи; напрями та результати, зокрема найголовніші зміни в структурі, змісті шкільної освіти, методах навчання, організації навчально-виховного процесу, в системі управління. Узагальнено вітчизняний досвід реформування шкільної освіти, що дозволяє створити модель реформ, які можуть бути успішними за умови використання цієї моделі.

  Завантажити