Вперше в літературознавстві запропоновано новий підхід до досліджень категорії sacrum, сакрального у художній літературі. Розглянуто гіпотезу про фрактальну природу цієї категорії. Створено динамічну модель-матрицю категорії sacrum, яка дозволяє системно досліджувати, аналізувати й інтерпретувати ірраціональні та раціональні вияви сакрального в художній літературі. Подібна модель-матриця може бути застосована для інших культурологічних досліджень. Запропоновано методологічні стратегії літературознавчих досліджень sacrum, які уможливлюють з'ясування діахронічних трансформаційних процесів, змін поетики та стилістичних засобів у реалізаії окремих елементів сакрального в художньому тексті та спроб художнього освоєння й осмислення цієї категорії у різних літературах європейської традиції. На прикладах художньої прози українських (О. Кобилянської, Н. Королевої, Л. Мосендза, Ю. Клена, В. Барки) й іноземних авторів (В. Реймонта, Г. Гессе, Ж. Бенаноса, П. Лагерквіста, Р. Брандштаттера, У. Караткевича, Д. Брауна) показано можливості застосування цієї динамічної фрактальної моделі-матриці у літературознавчих дослідженнях. Такий компаративістичний підхід є підтвердженням інкорпорованості української літератури у загальноєвропейський культурний контекст як важливої його складової.

  Завантажити