Встановлено, що розромні зони Приазовського блоку Українського щита (УЩ) - це інтегровані об'ємні геологічні тіла з зональними морфологічними та кінематичними параметрами, що змінюються у просторі та часі, з певним речовинним складом, закономірно орієнтованими структурами тектонітів. Різноманітність тектонітів зумовлена глибиною рівня їх формування та латеральними змінами умов деформації. З'ясовано, що розломні зони представлені сумами парагенезисів деформаційних структур, сформованими в окремі етапи розвитку цих зон. Для основних етапів активізації конкретних зон Приазовського блоку (Сорокинської, Конської, Малоянисольської, Жовтневої) виявлено характерні парагенезиси деформаційних структур і висвітлено еволюцію тектонофізичних деформацій. Уточнено просторове розташування меж головних розломних зон Приазовського блоку УЩ (Конської, Куйбищевської, Кам'яномогильської, Жовтневої, Малоянисольської). Встановлено певні етапи формування полів напружень, які створювали структурні плани розломних зон і не менше двох у мезозої (Конській, Південно-Донбаської, Жовтневої, Девладівської). Вперше для розломних зон Приазовського блоку (на прикладах Кальміуської, Гузсько-Єлачикської, Девладівської) встановлено прямі ознаки деформацій осадових гірських порід неогенового віку в неотектонічний етап їх розвитку та зафіксовано сучасну активність розломів, більш характерну для діагональних систем. Установлено осередковий характер просторового розташування ділянок багаторазових активізацій розломів. До них приурочені концентрації рудної речовини. Ознаками таких ділянок є різке збільшення кількості дзеркал ковзання та напрямів зсувів за ними, зростання кількості різновікових деформаційних структур, широкий віковий діапазон формування деформаційних парагенезисів.

  Завантажити