Досліджено вплив комбінованої дії солей важких металів та іммобілізаційного стресу на хроноритми функціональної, фібринолітичної, протеолітичної активності нирок й обгрунтовано доцільність призначення мелатоніну з метою корекції порушень, обумовлених ксенобіотиками. Вперше з використанням сучасних методів дослідження визначено добові хроноритми функціональної, фібринолітичної та протеолітичної активності нирок і біологічних рідин за умов дії одногодинного іммобілізаційного стресу, поєданного з введенням комбінованої суміші хлоридів талію, свинцю й алюмінію. Встановлено роль епіфізарного гормону мелатоніну у регуляції циркадіанних порушень, які виникають у результаті дії патогенних чинників різної етіології (іммобілізаційного стресу та солей важких металів). Встановлено, що даний індол шишкоподібної залози відзначається вираженими нефропротективними властивостями. Доведено, що введення мелатоніну за одну годину до іммобілізаційного стресу, поєднаного з комбінованою дією суміші солей талію, свинцю й алюмінію у різні періоди доби сприяє покращанню показників діурезу, ниркового транспорту іонів натрію, процесів ацидогенезу, функціонального стану нефрона, фібринолітичної та протеолітичної активності нирок і біологічних рідин.

  Завантажити