Визначено особливості стану фізіологічних функцій імуноендокринного комплексу, гемостазу й ліпідного обміну в донорів і ліквідаторів аварії на ЧАЕС у віддаленому періоді після опромінення. Запропоновано нове вирішення науково-практичної фізіологічної проблеми динаміки формування компенсаторно-адаптивних фізіологічних змін у ліквідаторів наслідків аварії (ЛНА) у віддалений період після дії радіаційного впливу. Доведено, що у віддаленому періоді (через сім і дев'ять років) після радіаційного впливу в ЛНА формуються різні типи імунної відповіді, які характеризуються різним ступенем виразності та спрямованості імунореактивності. Встановлено різну частоту поширення типів імунної відповіді залежно від строків обстеження, перебування у зоні аварії та дози опромінення. Показано взаємозв'язок формування гіпоергічного типу імунореактивності у ліквідаторів, які перебували у зоні аварії у 1986 р., з низьким вмістом пролактину у сироватці крові через сім років після аварії. У ЛНА у віддалений період, через сім років, у разі достовірного підвищення вмісту тестостерону та кортизолу виявлено формування гіпотипу імунореактивності. Порушення гемостазу зафіксовано у 25 % ЛНА, що виражається в скороченні часу згортання крові та підвищенні вмісту фібриногену, що поєдано з формуванням гіпергічного типу імунної відповіді. У 37,5 % ліквідаторів з гіпотипом імунної відповіді виявлено порушення фібринолітичної активності та зниження протромбінового індексу.

  Завантажити