Досліджено політичну комунікацію, її зміст, суть і особливості прояву у процесі формування громадського суспільства. На підставі аналізу основних концептуальних підходів до проблеми політичної комунікації останню визначено як соціокультурний феномен, поліструктурний і складний вид взаємодії суб'єктів, за якої відбувається цілеспрямована передача повідомлення, що формується з політичних символів, притаманних певному середовищу, та зворотну реакцію, відповідно до якої може формуватися нове повідомлення-образ, який виникає з метою заволодіння, утримання владних повноважень всередині політичної системи та безпосередньо у суспільстві. Розглянуто основні форми політичної комунікації й акцентовано увагу на позитивних, а також негативних аспектах кожної з них. Показано, що особливістю політичної комунікації є те, що вона за своїм змістом і функціями є процесом продукування та поєднання владних потреб та інтересів різних соціальних сил і утворень. Доведено, що у сучасному світі роль соціальної віртуальної реальності полягає у творенні оманливого, викривленого ставлення індивіда та мас до дійсності та у конструюванні позитивного образу майбутніх соціальних процесів відповідних ідеї громадянського суспільства. Відзначено, що соціальний прогрес в Україні значно пов'язаний з розвитком всіх комунікативних систем, однак тільки завдяки конструктивно-творчому змісту політичної комунікації прктично вибудовується необхідна протилежність державі - громадянське суспільство.

  Завантажити