Знайдено взаємозв'язок між змінами дисперсії фазових зсувів, які вносяться двопроменезаломлювальними біологічними кристалами тканин людини та ступенем самоподібності наборів значень статистичних моментів першого та четвертого порядків, які описують координатні розподіли елементів матриці Мюллера таких об'єктів. Установлено, що фізичною причиною зростання дисперсії і, навпаки, зменшення асиметрії та ексцесу координатного розподілу значень ступеня взаємної кореляції матриці Мюллера біологічної тканини є збільшення дисперсії розподілу напрямків оптичних осей біологічних кристалів, зумовлене дистрофічними змінами. Установлено механізми виникнення сингулярностей матриці Мюллера біологічних тканин і проаналізовано сценарії формування топологічної структури двовимірних розподілів її елементів. Визначено, що півширина автокореляційної функції координатного розподілу ступеня взаємної кореляції даної матриці відповідає середньостатистичному розміру топологічних контурів її Мюллер-матричних зображень. Установлено, що локальним орієнтаційним змінам оптичних осей та збільшенню фазових зсувів відповідає зростання формування лінійної ділянки log-log залежностей спектра потужності розподілів значень вейвлет-коефіцієнтів координатних залежностей кількості сингулярних точок для певного масштабу вейвлет-функції.

  Завантажити