Як модифікатори використано поверхневоактивні речовини (ПАР): октадецилбензилдиметиламоній хлорид і диоктадецилдиметиламоній хлорид. Для з'ясування характеристик композитів, що обумовлюють їх електрооптичні властивості, вивчено особливості структуроутворення за допомогою методів рентгеноструктурного аналізу, диференційної скануючої калориметрії, поляризаційної й атомно-силової мікроскопії та міжмолекулярні взаємодії у композитах (ІЧ-спектроскопія). Встановлено залежності оптичних властивостей від хімічної природи поверхні наночастинок. Виявлено два типи пакування поверхневоактивних речовин (ПАР) у галереях ММТ. Обгрунтовано можливість зміни температури фазового переходу від концентрації наночастинок. Методом ІЧ-спектроскопії вивчено характер і ступінь міжмолекулярних взаємодій у наносистемах 5СВ з наночастинками органоглин. Встановлено, що у композитах хімічні реакції не відбуваються, утворення водневих і координаційних зв'язків не зафіксовано. З'ясовано, що усі взаємодії відбуваються за рахунок ван-дер-ваальсівських сил. Виявлено, що у композитах має місце взаємний вплив компонентів на межі розділу фаз, що проявляється в упорядкуванні приповерхневих шарів органічних і неорганічних складових гетеросистем. Доведено, що у нанокомпозитах з наночастинками органоглини, модифікованої октадецилбензилдіметиламоній хлоридом, сила взаємодії більша завдяки наявності у молекулах ПАР бензольного кільця. Встановлено, що для даного типу гетеросистем хімічна природа поверхні алюмосилікатів впливає на ступінь взаємодії їх з молекулами рідкого кристала 5СВ, яка визначає структуроутворення й електрооптичні властивості композитів.

  Завантажити

  Завантажити