Розкрито принцип мінливості, його сутність, зміст, форму, а також роль в розвитку соціальних систем. Обгрунтовано, що для осягнення іманентної природи цих систем правомірним і продуктивним є застосування принципу мінливості, який разом з принципами спадкоємності та добору входить до відомих законів Ч.Дарвіна. Мінливість визначено як принцип, котрий обумовлює пластичність соціальних систем, забезпечує їх оновлення шляхом набуття якісно нових станів і форм існування з метою подальшого еволюційного розвитку. Запропоновано дві евристичні моделі соціальної мінливості: перша відображає її роль і функції в культурі соціуму, друга дає можливість описати механізм дії мінливості, визначити рушійні сили, умови, фактори, що її спричинюють, а також окреслити основні альтернативні варіанти вибору системою подальшого шляху розвитку. Визначено специфіку реалізації принципу мінливості в українському соціумі як суспільстві перехідного типу, яка зумовлюється певними ментальними рисами (соціальними обмеженнями), надмірною фрагментарністю політичного поля країни та сучасним глобалізаційним тиском.

  Завантажити