Запропоновано модель внутрішньоособистісного конфлікту як засобу дослідження особливостей соціалізації студентської молоді. Виокремлено структурні компоненти зазначеного конфлікту, що уможливлює їх розгляд як інформативних для оцінювання соціалізації студентів. Показано й обгрунтовано вплив на характер соціалізації студентів взаємодії факторів - вразливості системи самоставлення в ситуації внутрішньоособистісних ускладнень і мотиваційної спрямованості особистісної активності молодих людей у період студентства. Наведено дані про зміст і структуру "конфліктогенного поля" соціалізації студентів залежно від типу переживання внутрішньосообистісного конфлікту. Показано, що такі конфлікти виконують негативну, дезадаптувальну функцію у процесі соціалізації студентів, а також стимулювальну до саморозвитку, що мотивує до активної самореалізації. Експериментально обгрунтовано залежність внутрішньої моделі переживання внутрішньоособистісного конфлікту, яка формується у самосвідомості студента, від рівня розвитку індивідуально-особистісних якостей. У соціально адаптованого студента ці моделі передбачають орієнтацію на соціально задані пріоритети особистісного розвитку, сприяють збереженню та відновленню позитивного самоставлення. Запропоновано систему психологічної підтримки соціального й особистісного становлення студентів за умов навчального процесу та педагогічної практики.

  Завантажити