Проаналізовано результати хірургічного лікування хворих на мітральний стеноз (МС) методом черезшкірної балонної мітральної вальвулопластики (ЧБМВ). На підставі застосування клініко-ехокардіографічних показників визначено її ефективність у порівнянні з черезшлуночковою мітральною комісуротомією (ЧМК) на етапах багаторічного (до 5-ти років) спостереження. Показано, що в результаті проведення ЧБМВ і ЧМК у хворих на МС у ранньому післяопераційному періоді поряд з клінічним покращанням досягнуто збільшення мітрального отвору більш, ніж удвічі, та зниження трансвальвулярного градієнта діастолічного тиску (ТГДТ) більше, ніж на 50 %. У хворих на МС після ЧМК у ранньому післяопераційному періоді зафіксоване більш виражене збільшення площі мітрального отвору (S МО) та зниження ТГДТ у порівнянні з результатами ЧБМВ. Виявлено, що віддалений результат після ЧБМВ (через 5 років) є кращим - частота рестенозів була 12,5 % проти 18,1 % після ЧМК, аналогічною до даних показників була і динаміка морфофункціональних змін серця та клінічного стану хворих, за винятком розмірів лівого передсердя (ЛП), які не корелювали з S МО та ТГДТ. Доведено, що використання даних видів інвазивного лікування МС сприяє нормалізації та значному зниженню систолічного тиску у легеневій артерії навіть у разі вихідної легеневої гіпертензії (ЛГ) III ступеня. Експериментально доведено, що ЧБМВ є методом вибору в лікуванні навіть найбільш тяжких хворих на МС (V стадія вади). Встановлено, що застосування ЧБМВ як остаточного або підготовчого етапу для радикального втручання (протезування мітрального клапана) сприяє поліпшенню гемодинамічного та клінічного стану хворих на МС у 47,4 % випадків.

  Завантажити