Із використанням лінгвістичного й екстралінгвального підходів досліджено структуру та зміст флористичних концептів, розкрито їх роль у формуванні мовно-поетичної картини світу українського народу в XX ст. Охарактеризовано найбільш типові для української свідомості концепти, які належать до таких груп: дерева, трави, квіти. Проаналізовано флорономенилокативи поле, степ, ліс, сад й узагальнено макроконцепти дерево, квітка, трава. Частину інформації про концепт подано у вигляді предметноцентричного фрейму. Визначено особлвості трансформації флористичних концептів у мовній картині світу українців у XX ст., досліджено утворення переносних використань і символів. Висвітлено етимологію лексем, що репрезентують флористичні концепти, встановлено сполучуваність, словотвірні відношення та можливість використання у фразеологічних одиницях, виокремлено типові асоціації. Виявлено індивідуально-авторські особливості сприйняття та використання досліджуваних концептів.

  Завантажити