На підставі результатів обстежень 126-ти хворих на вовчаковий гломерулонефрит за II морфологічного класу відзначено найнижчі рівні протеїнурії, креатиніну сироватки крові, систолічного та діастолічного артеріального тиску, а також індексів активності та хронізації у порівнянні з III, IV і V класами, а у хворих з V класом - найбільші індекси хронізації. Визначено критерії несприятливого прогнозу вовчакового гломерулонефриту, а саме: високу персистуючу активність системного червоного вовчака, запізній початок індукційної терапії, відсутність ефекту чи погіршання у разі її проведення, використання як індукційної терапії азатіоприну з глюкокортикоїдами чи монотерапії глюкокортикоїдами, часті загострення, вихідні рівні індексу хронізації більше 8-ми балів, низьку прихильність хворих до лікування.

  Завантажити