Розроблено теоретичні засади екологічної якості сірих лісових грунтів гемеробних (окультурених) екосистем та вдосконалено методологію її індикації. Показано низьку інформативність існуючого елементарно-аналітичного підходу до оцінки якості грунту. Обгрунтовано необхідність врахування середовищетвірних екологічних функцій. Удосконалено термінологію проблеми якості грунтів. За умов стаціонарних режимних досліджень системи грунт - рослина, а також за результатами модельних експериментів доведено головне значення активної фази органічної речовини грунту як енергопластичного буфера у забезпеченні стабільності поживного режиму та едафічного комфорту за умов гемеробії - набутої якості грунту. Розроблено теоретичні засади індикації екологічної якості грунту на основі кислотно-основних буферних реакцій, окисно-відновного потенціалу й електропровідності грунтових суспензій. Уперше для України розроблено методологію та критерії регламентації набутої якості сірих лісових грунтів, яка передбачає контроль ефективності реалізації екологічних функцій, зокрема, вмісту активної фази органічної речовини, біотичної активності, фронту окиснення, іонної активності й фітопродукційної здатності.

  Завантажити