За результатами проведеного дослідження виділено дві найхарактерніші тенденції співвідношення автора й персонажа, що відрізняються специфікою втілення у тексті авторської позиції в сучасному прозовому творі. Зазначено, що особливості функцій автора та персонажа в романах Ю.Андруховича, Ю.Іздрика, В.Кожелянка обумовлюються ігровою природою постмодернізму, завдяки якій нівелюються їх особистості. Показано, що художній діалог автора та персонажа в українській постмодерній прозі розкривається у ставленні "автора-гравця" до персонажа, що функціонує у тексті як засіб авторської гри з атрибутами постколоніального буття, стереотипами, штампами суспільної свідомості, колоніальними ідеологемами, міфологемами, відомими явищами української та світової культури, літератури, мистецтва. Детально з'ясовано функціональність авторського "Я" у творах з означеною суб'єктивною позицією (проза Є.Пашковського, Пагутяк, О.Забужко), в якій спостерігається послідовна активізація суб'єктивного начала на тлі нівеляції особистості персонажа. На підставі дослідження української новітньої прози у контексті проблеми художнього діалогу автора й персонажа висвітлено індивідуальну стилістичну палітру творчості кожного з розглянутих сучасних прозаїків та з'ясовано специфіку сучасної прози в цілому.

  Завантажити