Вперше визначено вплив персистуючих вірусів мумпус і цитомегалії, як етіологічних чинників первинно-хронічних запальних захворювань слинних залоз (ЗЗСЗ). Встановлено залежність клініко-імунологічних змін у хворих на хронічні ЗЗСЗ від вірусного критерію та визначено ступінь його впливу на імунопатогенез даних захворювань. Запропоновано робочу схему розподілу хворих з ЗЗСЗ, яка грунтується на клініко-імунологічних і сіалосонографічних даних, враховує головні ланки патогенезу, спрощена за структурою, адаптована до міжнародної термінології та передбачає розподіл на хронічні сіалоаденіти за поширенням захворювання ізольовано або у поєднанні з ураженням інших органів і систем, із переважним характером структурних ектазійних чи склерозуючих змін; наявністю сіалолітіазу у слинних залозах. Визначено особливості характеру, частоти перенесенної та супутньої патології у пацієнтів із різними хронічними ЗЗСЗ. Вперше застосовано та доведено доцільність використання малоінвазивних досліджень одномоментно усіх слинних залоз, незалежно від клінічних проявів захворювання в одній з них. На основі природних складових розроблено рецептуру препарату "Ліковір" для лікування персистуючої вірусної інфекції у залозистих тканинах, теоретично та експериментально об'єктивізована його фармакодинаміка, як адаптогена імуномодулювальної дії. Запропоновано комплекс лікувально-профілактичних заходів для пацієнтів з хронічними ЗЗСЗ, заснований на етіотропних, патогенетичних та симптоматичних принципах дії.

  Завантажити