Уперше встановлено, що кореляційне співвідношення клітинного складу ясенної рідини та відбитків слизової оболонки ясен, порушення судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу, регіонарного кровообігу альвеолярних відростків щелеп, стану кісткової тканини, електронномікроскопічні зміни тромбоцитів визначають особливості клінічного перебігу та ступінь важкості генералізованого пародонтиту (ГП). Доведено, що комплексна терапія з використанням пентоксифіліну сприяє підвищенню ефективності хірургічного лікування хворих на ГП, що супроводжується позитивними змінами показників судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу, електронномікроскопічних характеристик тромбоцитів і реографічних показників регіонарного кровообігу альвеолярних відростків щелеп. Комплексна терапія, яка передбачає використання вобензиму, сприяє підвищенню ефективності хірургічного лікування хворих на ГП, що має прояв у позитивній динаміці клінічних, цитологічних, рентгенологічних і остеометричних параметрів, а також стабілізації процесу у віддалений післяопераційний період. Розроблено й апробовано схему хірургічного лікування хворих на ГП II і III ступеня важкості, згідно з якою є необхідним використання пентоксифіліну та вобензиму у передопераційному періоді, а післяопераційному - вобензиму. Установлено, що така схема лікування сприяє підвищенню ефективності хірургічного лікування та стабілізації процесу у віддаленому післяопераційному періоді.

  Завантажити