Проведено порівняльний клініко-лабораторний аналіз перебігу клімактеричного синдрому у жінок з менопаузою хірургічного та природного генезу залежно від функціональної активності щитовидної залози. Встановлено особливості вегето-судинних, психоемоційних та обмінно-ендокринних порушень. Виявлено вплив хірургічної менопаузи на функціональну активність щитовидної залози, наслідком якого є розвиток субклінічного гіпотиреозу (СГ) вже протягом першого року менопаузи. Виділено основні фактори ризику, що вказують на можливість розвитку СГ, до яких відносяться спадкова схильність, затримка статевого розвитку, абдомінальне ожиріння. Визначено особливості розвитку та клінічного перебігу метаболічного менопаузального синдрому у разі менопаузи різної етіології та зниженої функції щитовидної залози. Встановлено, що абдомінальне ожиріння, надлишкова маса тіла, порушення ліпідного обміну мають прогностичне значення у формуванні соматичної патології. Досліджено динаміку урогенітальних порушень у жінок з менопаузою хірургічного та природного генезу залежно від функціональної активності щитовидної залози. Доведено, що дані порушення за наявності СГ виявляються вираженими атрофічними процесами піхвової стінки. Проведено порівняльний аналіз ефективності застосування загальноприйнятої замісної гормонотерапії (ЗГТ) та сполучення замісної гормонотерапії та L-тироксину у групі жінок з субклінічним гіпотиреозом та хірургічною менопаузою. Доведено, що використання сполучення ЗГТ та L-тироксину у лікуванні клімактеричного синдрому у жінок з субклінічним гіпотиреозом, незалежно від рівня збільшення концентрації тиреотропного гормону, забезпечує зниження частоти та ступеня вираженості клімактеричних ускладнень.

  Завантажити