Автор розробив нові концептуальні парадигми осмислення складних та суперечливих етнонаціональних відносин, виходячи з тлумачення феномена етносу як культурної спільноти людей, детермінованої способом їх буття. Парадигмальна субстантивація категорії буття "знімає" односторонність тлумачення етносу як біологічного або соціального явища та логічно пояснює взаємозв'язок цих двох сторін природи людини в історичному поступі цивілізації. Обгрунтовано детермінантну "важливість" буття певного народу в етногенезі, що дало змогу показати історію поступу людства як результат хаотичного накладання асиметричних тенденцій на противагу розумінню історії як лінійного прогресу. Детально проаналізовано як етногенетичну реальність досвід людської життєдіяльності, який разом з національною ідеєю, етнічною ментальністю тощо є детермінантою становлення та буття всіх націй.

  Завантажити