Виявлено факт перетоку метану з зони активних посувань лави, яка примикає, у суміжний раніше вироблений простір. Установлено кількісні значення перетоку, а також їх залежність від швидкості посування лави. З'ясовано, що зони максимальної газової проникності створюються позаду діючої лави періодично з просторовим кроком 50 - 200 м залежно від швидкості посування очисного вибою, а величина проникності у межах цих зон у 2 - 3 раза більше, ніж проникність обвалених порід. Установлено явище тимчасового відновлення газового тиску за межами ділянки посадки основної покрівлі лави, яка рухається, що виникає внаслідок переважання інтенсивності дифузії газу над інтенсивністю фільтрації. Запропоновано розділити у часі та просторі процеси видобутку вугілля та метану за використання каптажних виробок. Для проведення каптажної виробки доведено значну поглинальну ємність суміжного, раніше виробленого простору, дегазація якого збільшує об'єм вилучення метану понад 50 %, який каптується засобами дегазації та відводиться на поверхню для подальшого використання. Показано, що співвідношення між швидкістю десорбції та газоносністю вугілля, яке використовується для перерахунку швидкості десорбції у значення десорбометричної газоносності вугілля, не є постійним навіть у обмежених за площиною зонах одних і тих же пластів, а залежить від індивідуальних параметрів кінетики десорбції газу даною пробою вугілля.

  Завантажити