Вперше розроблено високочутливий метод визначення германію у тканинах тварин, за допомогою якого вивчено процеси абсорбції, розподілу та елімінації комплексних сполук германію з біолігандами. На підставі результатів експериментальних досліджень вперше доведено, що кінетика кожної із сполук має свої особливості. Встановлено, що процеси абсорбції, у разі введення германію з янтарною кислотою (МИГУ-3), протікають швидше, у порівнянні з нікотиновою кислотою та нікотинамідом (МИГУ-1 і 2). Вперше описано фармакокінетичні схеми розподілу даних біологічно активних речовин (БАР). На підставі результатів дослідження доведено, що МИГУ-1, 2 і 3 в організмі розподіляються нерівномірно. Виявлено, що найбільший вміст германію, після введення сполук, визначається у печінці та нирках, а найнижчий - у головному мозку. Доведено, що дані БАР нерівномірно розподіляються між плазмою та форменними елементами крові. На підставі експериментальних даних встановлено, що лінійний зв'язок між вмістом германію у плазмі та тканинах, після введення зазначених БАР не завжди спостерігається. Запропоновано математичні моделі, доведено правомірність розрахунків фармакокінетичних параметрів даних сполук у межах одно- та двокамерних моделей з усмоктуванням та без, розраховано фармакокінетичні параметри. Виявлено, що процеси абсорбції сполук протікають значно швидше, ніж процеси елімінації, а найвища швидкість елімінації БАР - з головного мозку. Визначено шляхи, кінетику та параметри екскрекції координаційних сполук германію з біолігандами. Доведено, що усі сполуки із організму виділяються переважно із сечею. Зазначено, що одержані результати дослідження дозволили довести відсутність кумуляції сполук в організмі. Надано порівняльну характеристику кінетики кожної із сполук у різних органах і тканинах, а також проведено порівняльний аналіз їх фармакокінетичних параметрів.

  Завантажити