На підставі дослідження розрізнених і важко узгоджуваних між собою фрагментів Рігведи реконструйовано розуміння людини в аспекті її безсмертної "сутності", проявів, особливостей у порівнянні з іншими видами сущого. Розроблено тематизацію уявлень про людину у потрійній перспективі: "сутнісній", описовій та антропологічній. Проведено контекстуальний аналіз лексики Рігведи, зокрема слів на позначення людини, який становить матеріал для застосування триаспектного підходу, підтверджує та доповнює його результати. Виявлено специфіку людини у порівнянні з божеством, а також місце людини, адепта й неадепта у ведійських зіставленнях. З'ясовано сильну тенденцію Рігведи щодо поділу людей на адептів та неадептів ведійського культу.

  Завантажити