Досліджено стан печінки за гострої циркуляторно-гемічної та хронічної нітритної гіпоксій у тварин з різною резистентністю до гіпоксії. Визначено ефективність ліпіну, селени та пірацетаму за їх окремого та комбінованого застосування для експериментальної корекції порушень, що виникають. Установлено, що у разі зазначених типів гіпоксії у тварин з низькою резистентністю до нестачі кисню відбувається більш істотне зниження напруження кисню у тканинах у порівнянні зі щурами, що мають високу резистентність, а також суттєво пригнічуються енергозбагачувальні процеси мітохондрій та порушення рівноваги у системі прооксиданти - антиоксиданти у печінці. За нітритної гіпоксії у низькостійких до гіпоксії тварин, на відміну від високостійких, виявлено активацію мікросомального окиснення. За окремого використання препаратів у разі циркуляторно-гемічної гіпоксії у високостійких тварин найбільш ефективним є застосування ліпіну, у низькостійких - пірацетаму. Відзначено, що лікування, яке передбачає вживання трьох препаратів (ліпіну, селени та пірацетаму) за зазначених типів гіпоксії, є найбільш ефективним в обох групах тварин.

  Завантажити