Уперше у вітчизняній історіографії узагальнено досвід управління коаліційними силами та засобами у збройній боротьбі найбільш масштабних локальних війн другої половини XX - початку XXI ст. (в Кореї, В'єтнамі, у зоні Перської затоки, в Югославії, Іраку, Афганістані, а також арабо-ізраїльських війнах). Уточнено сутність поняття коаліційних збройних сил та визначено фактори впливу на їх формування. Проаналізовано бойову підготовку та особливості застосування збройних сил коаліції в сучасних локальних війнах, вивчено плани їх військових дій. Уточнено зміст та закономірності організації управління коаліціями у збройній боротьбі за сучасних умов, визначено тенденції щодо його удосконалення. Досліджено процеси виникнення та активізації партизанських рухів. Розроблено теоретичні положення та практичні рекомендації щодо застосування набутого досвіду управління збройними силами за сучасних умов. Відтворено історичний аспект коаліційних війн і наведено їх класифікацію. Удосконалено постійно діючу систему управління коаліційними збройними силами, перерозподілено відповідальність між державами-учасницями коаліції за окремі види діяльності.

  Завантажити