Здійснено міфопоетичне дослідження універсального символу "світове дерево" й особливостей його об'єктивізації у складі індивідуально-авторської поетичної системи Б.Пастернака. Розкрито суть поняття ізоморфізму образів, обгрунтовано розуміння техногенних символів нового часу як міфологем, спадкоємних щодо традиційних міфологічних смислів. Розширено загальноприйнятий перелік ізоморфів світового дерева у пастернаківській художньо-мовній системі і, потенційно, у російській етноміфопоетичній системі, підтверджено статус образу світового дерева як універсального символу й ідею про його нескінченні втілення. Серед образів, що не зафіксовані міфопоетичними словниками як ізоморми світового дерева, але виявляють риси ізоморфізму в досліджуваному символові, є образи "дождь", "ночь", "фонарь", "свеча", "поезд". За результатами роботи зроблено висновок, що універсальний символ "світове дерево" посідає центральне місце в авторській художньо-мовній системі Б.Пастернака. Ядро інтенсивного поля образу-символу становлять народнопоетичні смисли.

  Завантажити