Дисертація присвячена історико-політологічному дослідженню діяльності українських клерикальних об'єднань - складових структур християнсько-суспільного руху Галичини у міжвоєнний період. Встановлено, що політико-орієнтаційні та релігійні відмінності у клерикальних колах спричинили їх поляризацію в рамках орієнтальної (східної) та окцидентальної (західної) течій. Розмежовані католицькі партії та організації різнилися неоднаковим впливом на суспільно-політичне життя краю, виступали, з одного боку, репрезентантами ідеї автономії Галичини і з другого - національної консолідації українців з метою побудови соборної суверенної Української держави.

  Завантажити