Досліджено механізми рецепції української літератури в Китаї. Запропоновано концептуальний підхід до вивчення зазначеної проблеми, який полягає у визнанні взаємопроникнення та синтезу двох культурних систем. Розглянуто роль художнього перекладу як однієї з основних форм засвоєння іншонаціонального матеріалу у новому культурному середовищі. Відзначено, що в Китаї перекладалися переважно ті українські автори, твори яких були співголосними китайській культурі. Зокрема, романтичний тип художнього мислення був "зустрічною течією", яка сприяла органічному входженню поезії Т.Шевченка (як вершинного явища) в китайську літературу. Твори Т.Шевченка сприймаються у Китаї як канон української класичної літератури, позначений яскравою національною специфікою.

  Завантажити