Вперше в мистецтво- та літературознавстві розглянуто проблему фундаментального значення "коперніканського перевороту в європейському мисленні" наприкінці XVIII - на початку XIX ст. для подальшої трансформації традиційної арістотелівської та проарістотелівської природи мистецтва та літератури в новітню неарістотелівську. Розкрито роль передромантизму в розхитуванні традиційних поглядів на природу мистецтва та літератури. Визначено фундаментальну функцію "німецької філософської революції" кінця XVIII - початку XIX ст. у докорінній зміні художніх парадигм європейського мистецтва та літератури. Розглянуто романтизм і новітню філософську думку як джерело структуротворчих концептів у процесі трансформації традиційної художньої культури. Обгрунтовано доцільність запропонованого А.Шлегелем уживання в компаративістиці категорій "нова художня ера" і "стара художня ера".

  Завантажити