Проведено типологічний аналіз термінів спорідненості (ТС). На матеріалі сорока неспоріднених мов (загальна вибірка складає 1 008 лексичних одиниць) досліджено структуру та семантику ТС. Запропоновано визначення терміну спорідненості як стилістично та емоційно нейтральної лексичної одиниці, основним змістом якої є позначення особи за спорідненістю. На підставі результатів типологічного аналізу морфологічної структури ТС у мовах набору виявлено шість структурних типів ТС: кореневі, афіксні, композити, афіксні композити, редупліковані та словосполучення. Відзначено, що ТС, які належать до ядра групи, представлені простішими за морфологічною структурою мовними одиницями у порівнянні з тими, що належать до її периферії. З'ясовано вплив ускладненння значення слова додатковими диференційними семантичними ознаками на його морфологічну структуру, що імовірно пояснюється "теорією маркованості". На підставі компонентного аналізу значень виявлено вісім диференційних семантичних ознак ТС, поєднання яких у семантичні набори залежить від таких екстралінгвістичних факторів, як шлюбні норми, сімейні регулювання, табу. З урахуванням характеру поєднання диференційних ознак ТС у семантичні набори виділено певні мовні типи. Здійснено поділ ТС на три зони полісемічності й обчислено коефіцієнт полісемічності. На підставі аналізу семантичної структури реципрокних ТС виділено п'ять типів термінів даної групи. Сформульовано ряд типологічних узагальнень імовірнісного характеру.

  Завантажити