Теоретично обгрунтовано зв'язок між структурою та станом лісів, нормуванням запасу та моделлю раціонального лісовикористання. Вперше у теорію лісівництва введено нову категорію "рівень продуктивності деревостану", яка є поєднанням бонітетної класифікації з типологічною. Даною категорією доповнено структуру постійної господарської секції, що дозволило модифікувати організацію використання лісових ресурсів і виявити резерви для підвищення концентрації запасу деревостану. Вперше розроблено багаторівневу систему прогнозу продуктивності соснових і букових деревостанів за критерієм максимального обсягу лісовикористання з урахуванням різних режимів ведення лісового господарства. Аналітично описано закономірності накопичення запасу деревостанами у різних класах бонітету за різних лісорослинних умов у вигляді моделей динаміки основних таксаційних показників і двовимірних розподілів кількості дерев за висотою та діаметром. Удосконалено нормативи прогнозу продуктивності лісових насаджень шляхом систематизації їх за рівнем продуктивності та визначення кількості (для сосни - 6, бука - 4). У межах рівнів продуктивності виділено стани (оптимальний, субоптимальний, критичний) деревостану як наслідок різного за інтенсивністю ведення лісового господарства. Відзначено, що на відміну від існуючих запропоновані нормативи продуктивності пов'язують систему лісогосподарських заходів з реальними грунтово-кліматичними умовами. Удосконалено методичний підхід щодо оптимізації обсягу рубок головного користування лісом за критерієм максимального використання приросту в агрегованому на типологічних засадах господарстві за умови зменшення частки тимчасових господарських секцій. Доведено, що впровадження нової методики дозволяє у 2 - 3 рази підвищити продуктивність використання ресурсів стиглого лісу за оборот рубки. Запропоновано методику розрахунку віку господарської, якісної та технічної стиглості. З'ясовано, що урахування рівня продуктивності деревостану дозволяє запобігти завищенню віку стиглості для насаджень, які характеризуються нижчою за оптимальну потенційною продуктивністю за конкретних лісорослинних умов. Встановлено закономірності розподілу корельованих таксаційних ознак. Розкрито зміст 14-ти параметрів теоретичної поверхні розподілу кількості дерев за висотою та діаметром у динаміці, які використано для аналітичного розрахунку відпаду повних деревостанів та імітаційного моделювання оптимальної вибірки у зріджуваних насадженнях.

  Завантажити