Досліджено еволюцію жанру антиутопії на матеріалі прозових творів російської літератури 1980 - 2000-х рр. (В.Войновича, Т.Толстої, Е.Лимонова. В.Пелевіна, О.Кабакова, Л.Петрушевської, А.Курчаткіна, М.Веллера). Розкрито суть поняття "антиутопія", його жанрове ядро, художні домінанти. Проаналізовано жанрові різновиди антиутопії (роман, повість, оповідання), розглянуто їх характерні особливості: своєрідність художнього моделювання й прогнозування, час і простір, еволюція героя, особливості конфлікту, мова, стиль. У російській антиутопії кінця XX - початку XXI ст. відзначено усталені ознаки й нові риси, що зумовили динаміку жанру. Антиутопію досліджено у контексті традицій російської та світової класики, а також провідних тенденцій сучасного літературного процесу.

  Завантажити