Виявлено, що основними типами гнилей Північної та Південної частин Степу є фузаріозний, вугільний і нігроспорозний. Наявність грибів роду Fusarium у загальному комплексі збудників становить 84,0 - 98,9 %, а кількісну переважність - Fusarium moniliforme Sheld (46,0 - 94,5 %). Установлено, що у фазі 3 - 5 листків розвиток хвороби посилює повернення холодів, а також нестача (менше 10 мм у шарі грунту 0 - 10 см) доступної вологи. Відзначено стійкість до хвороби сортозразків на різних етапах онтогенезу. На перших - вона має характер еколого-паразитарної, а під час достигання залежить від генотипу та його адаптивності до екологічних умов. Відсутність кореляційного зв'язку між ураженістю рослин на різних етапах їх онтогенезу у Північному Степу доводить необхідність використання певної оцінки стійкості сортозразків за посушливих умов. Розроблено метод оцінювання генетичної стійкості до кореневих і стеблових гнилей з використанням коефіцієнта реалізації потенціалу стійкості

  Завантажити