Уперше здійснено узагальнювальний аналіз процесу українознавства з використанням наукових принципів і методів дослідження, сучасних теоретико-методологічних засад українознавчої науки. Вивчено наукову творчість найбільш відомих вчених наприкінці XIX - початку XX ст. (М.Грушевського, М.Сумцова, Д.Багалія, А.Кримського), їх внесок у розвиток українознавчих досліджень у вищих навчальних закладах, наукових установах, інших інституціях. Узагальнено досвід діяльності провідних організацій Наддніпрянської України у даній сфері. На базі широкого кола джерел і наукової літератури докладно висвітлено роль Київського, Харківського, Новоросійського (Одеського) університетів у розгортанні українознавчих досліджень, розглянуто основні напрями та форми діяльності Українського Наукового Товариства та Харківського історико-філологічного товариства у становленні наукового українознавства, розвиток якого здійснювався на концептуальному та дослідницькому рівнях. Показано значення та місце українознавчих розробок даного періоду для активізації українського національно-визвольного руху, піднесення української національної самосвідомості, розкрито внесок учених у процес формування та становлення національної науки.

  Завантажити