Відтворено поетапне формування та розвиток термінології мистецтва художнього розпису, укладено її періодизацію. Визначено сукупність екстралінгвістичних чинників, що зумовили становлення терміносистеми, зокрема в площині релігійних, торговельно-економічних, культурно-політичних зв'язків українського та інших народів в аспекті розвитку науки й техніки розпису. Доведено, що системність, якої досягло мистецтво художнього розпису на позамовному рівні, визначає внутрішньомовну його організованість. Специфічні риси терміносистеми художнього розпису як конкретно галузевої у складі української національної термінології висвітлено через з'ясування лексико-семантичних, словотвірних, граматичних особливостей її структурної організації, виявлення спектра семантико-парадигматичних зв'язків між її складниками, функціонально-стилістичного потенціалу термінів.

  Завантажити