На підставі результатів клініко-генеалогічного дослідження показано роль спадкового фактора у загальній схильності до розвитку раку яєчника (РЯ). Визначено характерні асоціації злоякісних пухлин у родоводах зазначених хворих, з'ясовано роль спадкових факторів у схильності до розвитку раку в жінок київської популяції та розраховано індивідуальний генетичний ризик розвитку пухлинної патології в родинах пробандів. Показано достовірне збільшення рівня неоангіогенезу у хворих на РЯ та його залежність від розповсюдженості пухлинного процесу. Виявлено, що підвищений його рівень після поліхіміотерапії є показником несприятливого прогнозу. Визначено діагностичну та прогностичну значимість експресії біомолекулярного маркера профілерації (PCNA) у серозних цистаденомах і злоякісних серозних пухлинах яєчника, яка залежить від атипії клітин у цистаденомах і гістологічної будови РЯ. Показано, що виживаність хворих на РЯ з обтяжених на рак родин менша, ніж у хворих без онкологічної патології у родоводах.

  Завантажити