Визначено суть, завдання та особливості організаційно-економічної стійкості підприємств міського електротранспорту. Систематизовано основні чинники зовнішнього та внутрішнього середовища, що впливають на рівень стійкості даних підприємств. Запропоновано модель стратегічного розвитку транспортного комплексу регіону та концепцію мінімального соціального транспортного стандарту міста. Створено моделі взаємозв'язку організаційно економічної стійкості виробничо-збутової системи за факторами, що її формують, це дає змогу прогнозувати ступінь впливу кожного чинника на основні показники діяльності підприємства та приймати відповідні рішення щодо керування ними. З метою раціоналізації бюджетного фінансування запропоновано використовувати розроблені моделі енергоємності пасажироперевезень елекротранспортом у прогнозно-аналітичних розрахунках для визначення загальної вартості витрат електроенергії, необхідної для надання транспортної послуги.

  Завантажити