Досліджено моделі суб'єктивного сприйняття часу на матеріалі німецьких і російських соціально-філософських ідей кінця XIX - початку XX ст. Визначено загальнокультурні детермінанти розвитку уявлень про час даного хронологічного періоду, якими є: стародавній міфологічний час, аграрна циклічна та християнська лінійна темпоральні моделі. Доведено інваріантність більшості виявлених темпоральних патернів. Розглянуто унікальні та національно детерміновані моделі (концепцію чотиривимірного часу М.Гайдеггера, модель "танцівної" часової спіралі Ф.Ніцше, специфічну німецьку модель - представлення історичного часу у просторовому образі дому та деякі інші). Виявлено основні тенденції у розвитку суб'єктивних уявлень про час на початку XX ст., якими є: хвороблива відокремленість і відчуженість суб'єктивного часу індивіда від об'єктивного та інших форм іманентного часу; неоднозначність в орієнтації на певну часову перспективу; різноманіття моделей часової спрямованості; темпоральна інтенсифікація сучасного суспільства; особливе сприйняття тривалості та швидкості перебігу часу.

  Завантажити