Досліджено соціалізацію статево-вікових груп дітей і молоді як одну зі структурних одиниць статево-вікової стратифікації у традиційній культурі українців другої половини XIX - початку XX ст. Проаналізовано проблеми соціалізації, вивчено концептуальні розробки у галузі етнографії дитинства та статево-вікової стратифікації радянських, а також зарубіжних дослідників. Здійснено комплексний аналіз основних етапів соціалізації людини від її народження до переходу у категорію одружених чоловіків і жінок. Установлено особливості та характер залучення дітей, підлітків та молоді до сільського соціуму, закріплення за ними певних трудових та обрядових ролей. Розглянуто парубочі та дівочі громади в українському традиційному суспільстві та з'ясовано специфіку підготовки неодруженої молоді до сімейного життя, а також висвітлено гендерно-комунікативні аспекти життєдіяльності молодіжної групи як необхідної передумови для успішної реалізації ними шлюбної стратегії.

  Завантажити