Досліджено семантичний та текстотвірний потенціал лінгвокультурем в українському поетичному мовленні на підставі матеріалів поетичних текстів українських авторів ХХ ст. Виявлено семантико-стилістичні особливості лінгвокультурем, що складають смислову основу національно-словесного художнього образу (НСХО). Розглянуто смислову структуру тексту через проекцію НСХО на контекст. НСХО визначено як комплексну текстову одиницю пресупозитивного характеру, що разом з іншими компонентами змістової структури тексту забезпечує його інформативність і цілісність, формує його потенціал. Доведено можливість створення за участю генетично і типологічно різнорідних лінгвокультурем - етноміфологем та ПТ-номінацій двох різновидів НСХО: національно-специфічних і національно-забарвлених. Розглянуто НСХО в системі національно-культурних асоціацій та в контексті міжкультурної взаємодії. Досліджено механізм інформативно-змістового варіювання питомих і запозичених лінгвокультурем у складі НСХО, детермінованого взаємодією внутрішнього та зовнішнього контекстів поетичного твору.

  Завантажити