Вивчено та описано семантичні характеристики звертання, що сприймаються окремо, як засоби досягнення певної комунікативної мети. Розвинуто погляд на те, що звертання у складі висловлення виступає як сильний фактор мовленнєвого впливу на адресата, а його вибір та використання відбувається не автоматично, а після оцінки мовцем багатьох мовних і позамовних явищ. Підкреслено, що прагматичний підхід до вживання різних семантичних форм звертання включає в його сферу значний пласт лексики з нейтральним та емоційно-оцінним значенням, що конкретизується в семантичному просторі звертання. Виявлено систему семантичних оцінок адресата, пов'язаних з типами номінацій осіб, які виступають в позиції звертання. Семантизацію адресата тісно пов'язано з його позначенням за ідентифікуючою та кваліфікуючою ознаками. Виявлено, що форми звертання несуть у собі інформацію про адресат, взаємостосунки комунікантів та їх рольові позиції. Визначено, що звертання є індикатором та регулятором характеру соціальних та інтерперсональних стосунків.

  Завантажити