Уперше комплексно вивчено кінетику еритропоезу за умов його стимуляції та пригнічення, а також стан оксидантного гомеостазу у тканинах нирок за цих процесів у щурів. Одержано дані про прямий вплив оксидантного гомеостазу тканини нирок на механізми регуляції еритропоезу. У дослідах in vivo та in vitro показано, що серотонін за концентрацій, близьких до фізіологічних, є антиоксидантом і, таким чином, бере участь у регуляції еритропоезу. Установлено, що концентрація серотоніну крові та нирок залежить від кровонаповнення селезінки, а саме: у разі депонування у ній надлишку крові - зростає, а після спленектомії - знижується. З'ясовано, що селезінка, що втратила можливість депонувати надлишки крові, не здатна підвищувати рівень серотоніну у крові у разі післятрансфузійного еритроцитозу. Показано, що завдяки депонувальній функції селезінки забезпечується взаємодія між системами кровообігу та кровотворення.

  Завантажити