Досліджено семантичну структуру параметричних прикметників з прямими просторовими значеннями: високий-низький, далекий-близький, глибокий-мілкий, широкий-вузький, довгий-короткий, що виражають просторові поняття. Визначено місце даних прикметників у мовній картині світу, зокрема, у формуванні мовної моделі простору, охарактеризовано їх системні ознаки. Виявлено роль проаналізованих прикметників у формуванні фрагментів мовного образу світу, які безпосередньо органами чуття не сприймаються. Параметричні прикметники використовуються для позначення часових орієнтирів і об'єктивізації внутрішнього світу людини. Показано, що для ідентифікації значень групи прикметників суттєвою є лексична сполучуваність. Прикметники на позначення параметрів простору вносять оцінний компонент у значення словосполучення.

  Завантажити