Здійснено експериментально-теоретичне обгрунтування ролі імунної системи і неспецифічних факторів захисту організму в токсичній дії фосфорорганічних пестицидів (ФОП) і синтетичних регуляторів росту рослин (РРР), а також патогенезі віддаленої нейротоксичної дії (ВНД) фосфорорганічних речовин. Розроблено нові підходи щодо профілактики віддалених нейропатій і регламентування кількості пестицидів в об'єктах навколишнього середовища за імунологічними критеріями шкідливої дії. Встановлено різні напрямки впливу ФОП і РРР на активність ферментів монооксигеназної системи (МОГС) і вміст цитохрому Р-450 в печінці щурів залежно від дози та часу впливу досліджуваних препаратів. Відзначено характерність їх інгібуючої дії на МОГС за умов гострих і хронічних інтоксикацій, а у випадку підгострої дії препаратів - індукуючий вплив. Показано, що в токсикогенній стадії реакція імунної системи на стресорний вплив ФОП і РРР полягає в утворенні великодисперсних циркулюючих імунних комплексів, метаболічній активації нейтрофілів та елімінації імунних комплексів клітинами макрофагальної системи. Виявлено, що у період активного антитілогенезу у щурів знижується імунна відповідь на вплив ФОП, що призводить до збільшення їх токсичності, антихолінестеразної та кумулятивної дії. Відзначено, що за умов хронічної дії ФОП - циклофос і РРР - симарл викликають імунодефіцит за Т-типом і гальмують імунну відповідь на додатковий антигенний стимул (еритроцити барана). Встановлено, що патогенез ВНД афоса та триортокрезилфосфата обумовлений порушенням аутоімунних реакцій організму (зниженням кількості T- і B-лімфоцитів, NK-клітин, Т-супресорів, збільшенням Т-хелперів, посиленням функціональної активності B-лімфоцитів, підвищенням рівня дрібнодисперсних імунних комплексів і титрів аутоантитіл до антигену з нервових тканин). Виявлено пряму залежність між ступенем аутоімунних порушень та вираженістю клінічних ознак ВНД. Показано, що імунодепресант циклофосфан і гемокарбоперфузія гальмують розвиток ВНД, зокрема зменшують виразність клінічних ознак інтоксикацій і попереджають розвиток парезів і паралічів. Поглиблено уявлення щодо ролі неконвалентного зв'язку ФОП з білками сироватки крові та процесу сорбції на мембранах ФОП і РРР в їх токсичності. Обгрунтовано оптимальні норми регламентації хімічних речовин в об'єктах навколишнього середовища за імунологічними критеріями їх шкідливої дії.

  Завантажити