Уперше розроблено нові способи хімічного та біологічного знешкодження антипоживних речовин зерна сої на основі дії теплового фактора, хімічних реагентів, біологічних чинників, пошуку сортів зі зниженим їх вмістом і підвищеною чутливістю до інактивуючих факторів, визначено вплив термічно обробленого зерна сої на організм телят і поросят. Вивчено мінливість хімічного складу сортів сої та кореляційні відношення між вмістом протеїну, жиру й активністю інгібіторів трипсину й уреази. Встановлено тісний від'ємний кореляційний зв'язок між вмістом протеїну та жиру і нелінійний характер зв'язку між протеїном, жиром та інгібіторами трипсину, уреазою. Шляхом газохроматографічного аналізу жирнокислотного складу ліпідів зерна сої виявлено тісні від'ємні кореляційні зв'язки між лінолевою, ліноленовою і олеїновою кислотами. Вивчено й установлено порогову активність інгібіторів трипсину за згодовування соєвого "молока" телятам у молочний період вирощування. Відзначено, що вік тварин є основним фактором чутливості тварин до антипоживних речовин сої. Проведено дослідження щодо доцільності згодовування свиням на відгодівлі термохімічно обробленої гідроксидом кальцію соєвої дерті. Встановлено, що термохімічно оброблена соя у складі корму раціону не впливає негативно на фізіологічний стан тварин. Показано інактивацію антипоживних речовин у незрілому зерні сої у разі консервування цілих рослин сої.

  Завантажити